За місяць : 1104
статей : 1008
| Рубрики : | Персоналії |
Філіпóвський Іван Митрофанович [02.(15.) 09.1909, с. Рев’якіно Вахновської вол., Лівенського пов. Орловської губ., нині Лівенського р-ну Орловської обл., РФ – 18.09.1992, м. Вінниця] – організатор бібліотечної справи на Вінниччині, директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (нині – ім. Валентина Отамановського) (1952–1973), Герой Радянського Союзу (1945).
Походив із сім’ї незаможних селян-землеробів. У дитинстві не мав можливостей для систематичної освіти. У молоді роки працював у промисловості, зокрема з 1930 р., за комсомольською путівкою – робітником на будівництві Маріупольського металургійного заводу, там здобував освіту на робфаку. Член ВКП(б)/КПРС з 1932 р. У 1933 р. був направлений у м. Харків на навчання до Всеукраїнського інституту комуністичної освіти (у 1935 р. перейменований в Український бібліотечний інститут, нині – Харківська державна академія культури), який закінчив 1937 р., отримавши фах бібліотекаря. За направленням був призначений на посаду завідувача (директора) Вінницької міської бібліотеки ім. Н. К. Крупської (нині – філія № 1 Вінницької міської ЦБС), яку обіймав до 1941 р. За сумісництвом викладав історію народів СРСР у будівельному технікумі (нині – Вінницький коледж будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури).
У липні 1941 р. разом з родиною був евакуйований в Саракташський р-н Чкаловської (нині – Оренбурзької) обл. У лютому 1942 р. мобілізований до лав Червоної армії, у травні–серпні 1942 р. – слухач короткотермінових курсів удосконалення офіцерського складу піхоти «Выстрел» Уральського військового округу (м. Уфа). З вересня 1942 р. – у діючій армії, на Сталінградському, 3-му Українському, 1-му і 3-му Білоруських фронтах. Пройшов бойовий шлях від Сталінграда до Берліна, брав участь у визволенні України, Білорусі, Польщі, Чехословаччини, Східної Прусії, тричі був поранений. Війну закінчив командиром батальйону 293-го гвардійського стрілецького полку 96-ї стрілецької дивізії 28-ї армії у званні гвардії капітана. У боях відзначався мужністю й хоробрістю, завжди намагався зберегти особовий склад від невиправданих втрат, продумуючи відповідну стратегію кожного бою задля перемоги. За тривалий переможний бій з 26 по 30 квітня 1945 р. південно-східніше Берліна, поблизу м. Барут, виявлені мужність і героїзм, зразкове виконання бойових завдань командування удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Демобілізувавшись у 1946 р. у званні майора, повернувся до Вінниці.
Деякий час працював завідувачем відділу міському КП(б)У. З лютого 1949 р. – заступник директора Вінницької обласної бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва; з лютого 1952 р. по листопад 1973 р. – її директор, загалом присвятивши керівній роботі у бібліотеці майже 25 років.
У повоєнний час обласна бібліотека перебувала у вкрай скрутному становищі. Першочерговим завданням І. Філіповського стала відбудова її приміщення, спаленого окупантами. Під час організації ремонтних і будівельних робіт він діяв по-фронтовому рішуче і наполегливо, неодноразово виїздив за межі області за необхідними дефіцитними будматеріалами і меблями, постійно звертався до владних органів України і СРСР за допомогою у безперебійному фінансуванні відбудови книгозбірні.
Одночасно з капітальною перебудовою і добудовою четвертого поверху приміщення бібліотеки І. Філіповський щоденно дбав про упорядкування її фонду, створення довідково-бібліографічного апарату, забезпечення розвитку всіх напрямів бібліотечної діяльності. У 1955 р. обласна книгозбірня повністю відновила своє функціонування і за короткий час стала однією з найбільших і найкращих в Україні.
Велику увагу І. Філіповський, як і на фронті, приділяв добору і оптимальній розстановці кадрів. Віддаючи пріоритет здібним молодим фахівцям, він брав на виробничу практику великі групи студентів, серед яких відбирав найбільш перспективних і запрошував на роботу до бібліотеки. Завдяки продуманій кадровій стратегії, довіряючи молоді, яку часто призначав керівниками структурних підрозділів, спромігся сформувати висококваліфікований трудовий колектив, здатний вирішувати питання якісного обслуговування читачів обласного центру та Вінниччини загалом, успішно реалізовувати інші напрями бібліотечної роботи. Щорічно 3–5 працівників бібліотеки заочно набували фахових знань у навчальних закладах вищої та середньої спеціальної освіти, 2–3 провідних спеціалісти підвищували кваліфікацію на базі Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека). Дбав про забезпечення молоді житлом, домігся створення для неї гуртожитку.
Під керівництвом та з ініціативи директора бібліотека послідовно реалізовувала низку бібліотекознавчих, методичних, видавничих та інших проектів. Зокрема, з 1957 р. уперше в Україні бібліотека розпочала підготовку і випуск щоквартального бібліографічного покажчика про регіон («Література про Вінницьку область»), почав виходити «Календар пам’ятних дат по Вінницькій області» (з 1962 р., нині – хронологічний довідник «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини … року»). Згодом цю практику перейняли інші обласні бібліотеки. 1959 р. було впроваджено відкритий доступ до книжкових фондів на абонементі та у залі періодики, обласна бібліотека стала організатором запровадження системи відкритого доступу і в бібліотеках області. Під керівництвом І. Філіповського підготовлено і видано низку методично-бібліографічних матеріалів, бібліографічних покажчиків, матеріалів з досвіду роботи бібліотек.
На початку 1960-х рр. з метою посилення взаємодії з іншими книгозбірнями області у бібліотеці введено нову посаду головного бібліотекаря по координації, започатковано громадський університет культури для працівників бібліотек усіх відомств «Книга і суспільство», який діє й донині.
Після реорганізації бібліотеки із масової в наукову (1966–1967) за участі І. Філіповського було розроблено й освоєно оновлену структуру штатів ОУНБ, створено нові відділи, сектори, яких, разом з адміністрацією, налічувалось вже 13 підрозділів, відповідно, значно збільшено штат закладу. Для вивчення передового досвіду бібліотеки до неї приїжджали делегації з різних регіонів СРСР. У 1960–1970-х рр. ОУНБ стала експериментальною базою з упровадження бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК), на її базі ДРБ УРСР ім. КПРС (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого) проводила дослідження «Бібліотечно-бібліографічна класифікація і шляхи переведення на неї систематичних каталогів наукових бібліотек України».
На базі Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відбувались республіканські і союзні семінари і практикуми, досвід вінничан неодноразово узагальнювався у професійній пресі. Одночасно провідні фахівці бібліотеки активно вивчали і запроваджували кращий досвід бібліотек України та інших республік СРСР. Зокрема, І. Філіповський брав участь у ювілейній сесії, присвяченій 100-річчю Державної бібліотеки ім. В. І. Леніна (1962).
1972 року під керівництвом І. Філіповського було завершено структурну перебудову ОУНБ як головної книгозбірні області, науково-методичного, координаційного центру для бібліотек усіх систем і відомств у регіоні. Значну увагу він приділяв організаційному і методичному забезпеченню впорядкування і розвитку мережі державних масових бібліотек та нестаціонарних форм бібліотечного обслуговування населення. Зокрема, 1967 р. під керівництвом І. Філіповського фахівці ОУНБ спільно з колегами з районних книгозбірень вивчили стан забезпечення населених пунктів Вінниччини бібліотечним обслуговуванням і склали «Зведений перспективний план упорядкування і розвитку сітки масових бібліотек Вінницької області на 1968–1975 рр.».
Дбав директор ОУНБ і про активізацію краєзнавчої роботи. Фахівці бібліотеки долучилися до пошуку і відбору матеріалів до видання «Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область»; провели обласний конкурс на кращий бібліотечний плакат чи альбом, за підсумками якого в ОУНБ експонувалася виставка плакатів, було видано її каталог. Бібліотечний плакат «Люби і знай свій рідний край» видано накладом 5 тис. пр. Традиції краєзнавчої роботи, започатковані І. Філіповським, зберігаються і примножуються й донині.
Щорічно під керівництвом та за підтримки І. Філіповського організовувалися науково-практичні і науково-теоретичні конференції міжвідомчого характеру з актуальних напрямів бібліотечної діяльності, на яких він виступав з доповідями та повідомленнями. Велась активна масова робота – читацькі конференції, літературні, музичні вечори, обговорення книжок, зустрічі з відомими українськими письменниками.
І. Філіповський багато уваги приділяв і громадській діяльності на благо міста й області, обирався депутатом Вінницької міської ради. Неодноразово призначався головою державної екзаменаційної комісії у Тульчинському культурно-освітньому училищі (нині – Тульчинський фаховий коледж культури).
Нагороджений орденом Леніна і медаллю «Золота Зірка» (1945), орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, двома орденами Вітчизняної війни І ступеня, орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями «За оборону Сталінграда», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», «За взяття Кенігсберга», «За взяття Берліна», кількома ювілейними медалями, значком Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу» (1958) та іншими відзнаками.
До 60-річчя присвоєння І. Філіповському звання Героя Радянського Союзу 27 червня 2005 р. на фасаді Вінницької ОУНБ ім. Валентина Отамановського за участю кількох народних депутатів України, представників місцевої влади, ветеранів та працівників бібліотеки, членів родини Героя, громадськості міста й області урочисто встановлено меморіальну дошку з написом «Бібліотеку підняв з руїн Герой Радянського Союзу І. М. Філіповський, який очолював її з 1952 по 1973 рр.». Пам’ятні дошки на честь І. Філіповського встановлені також у ХДАК та у Вінницькому коледжі будівництва і архітектури Київського національного університету будівництва і архітектури.
Похований І. Філіповський на алеї Слави на вінницькому кладовищі «Підлісне».
Славний шлях: (до 50-річчя Вінниц. обл. б-ки) / І. М. Філіповський, Й. А. Погорєлов // Соціаліст. культура. – 1957. – № 10. – С. 31–32;
Натхненне слово правди: [про метод. допомогу б-кам обл. у пропаганді літ.] / І. М. Філіповський // Соціаліст. культура. – 1962. – № 1. – С. 33–34;
Воробьев Ф. Д. Последний штурм: (Берлин. операция) / Ф. Д. Воробьев, И. В. Паротькин, А. Н. Шиманский. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Воениздат, 1975. – 455 с. – Зі змісту: [про І. М. Філіповського]. – С. 279–280 : фот.;
Дубров Б. Любимець моря : докум. повість / Б. Дубров. – Одеса : Юрид. літ. – 2002. – 132 с. – Зі змісту: [про І. М. Філіповського]. – С. 65–70, 79, 85–88, 97, 100, 101, 104, 105;
Россовский В. Филипповский Иван Митрофанович // В. Россовский. Золотые Звезды Оренбуржья: биогр. справ. / В. Россовский. – Челябинск, 1989. – С. 452–453;
Сахневич Л. О. Людина наймирнішої професії / Л. О. Сахневич, О. Д. Воронюк // Сахневич Л. О., Воронюк О. Д. Сяйво Золотих Зірок. – Одеса,1970. – С. 196–199 : фот.;
Свиридов А. А. Батальоны вступают в бой / А. А. Свиридов. – Москва : Воениздат, 1967. – 189 с. – Зі змісту: [Про І. М. Філіповського]. – С. 141–146, 148–149, 163–168, 171, 177–178, 182–185, 187;
Филипповский Иван Митрофанович // Герои Советского Союза : крат. биогр. словарь: у 2 т. – Москва,1988. – Т. 2 : Любовь-Ящук. – С. 655 : фот.;
Фролов П. И. Боевое созвездие орловцев / П. И. Фролов, В. А. Пирогов, А. Ф. Макушев. – Тула, 1985. – 367 с. – Зі змісту: Филипповский Иван Митрофанович. – С. 313–314;
Лучко А. Й. Іван Митрофанович Філіповський / А. Й. Лучко // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 1999 року: реком. бібліогр. довід. / Вінниц. ДОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; Держ. архів Вінниц. обл. – Вінниця, 1998. – С. 56–57;
Баковська Т. Історію творять люди: [відкриття мемор. дошки на честь І. М. Філіповського] / Т. Баковська // 20 хвилин. – 2005. – 28 черв.;
Бланарь А. Мемориальная доска на честь Героя / А. Бланарь // Тумба. – 2005. – 29 черв. – С. 2;
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення : монографія / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – 312 с. : фот. – Зі змісту: [Про І. М. Філіповського]. – С. 84–85, 93, 109, 115, 120, 139, 283;
Гальчак С. Ратна слава Вінниччини: Час. Події. Особистості. – Вінниця : ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2015. – 608 с. – Зі змісту: Філіповський Іван Митрофанович – С. 322–323;
Цимбалюк П. І. Два подвиги Героя : до 110-річчя від дня народж. І. М. Філіповського (15.09.1909–18.09.1992) // Знамен. і пам’ят. дати Вінниччини 2019 року : хронол. довід. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2018. – С. 147–153.